Пт. Бер 29th, 2024

ТОП-6 польських замків, які обов’язково варто побачити

Королівські замки і палаци Польщі, збудовані найкращими європейськими архітекторами, не раз переживали перебудови, підпали та пограбування. Але й сьогодні вони викликають захоплення. Які люди в них бували? Свідками яких подій були їхні стіни? Портал CULTURE.PL розповідає про шість польських королівських резиденцій, історію яких варто знати.

Вавель

Королівський Замок на Вавельському пагорбі в Кракові — одна із найкрасивіших монарших резиденцій  в Європі та найвідоміший замок у Польщі. Від XI століття він був резиденцією польських королів, тому його вважають серцем польської державності. Саме на Вавельському пагорбі від часу правління Казимира I Відновителя зберігаються такі безцінні реліквії, як спис Святого Маврикія, а згодом тут з’явилися також королівські регалії.



Однією із найвідоміших пам’яток тут є збірка голландських гобеленів, які привіз король Сиґізмунд Авґуст. Вони мають високу художню та історичну цінність: сотні років ця колекція кружляла по світі, її викрадали та забирали зі собою чергові правителі, її переховували від окупантів. На Вавель вдалося повернути 136 зі 157 оригінальних гобеленів.

Королівський Замок у Варшаві

У Варшаві королі й королеви жили у кількох місцях: в Уяздовському Замку, в Саксонському Палаці, який не зберігся до наших днів, у Палаці в Віланові. Головною резиденцією був Королівський Замок, початки якого пов’язані з дерев’яно-земляним городищем XIII століття.

Першим кам’яним об’єктом на території городища була вежа (1350 рік). Вважається, що саме вона дала початок нинішньому замкові. Перша готична споруда, яка змінила характер резиденції, постала на початку XV століття. Це вже було не городище, а двір, який у XVI столітті став королівською резиденцією.



Упродовж століть Королівський Замок у Варшаві був резиденцією королеви Бони Сфорци, короля Сиґізмунда III Вази, царя Петра I та інших правителів. Це місце також було свідком ключових подій в історії Польщі. Саме в Замку 3 травня 1791 року Чотирилітній Сейм ухвалив Конституцію, а 1807 року імператор Наполеон Бонапарт ухвалив рішення про створення Королівства Польського.

1926 року Королівський Замок став резиденцією польського президента. Сьогодні тут існує музей.

Віланув

Палац короля Яна III Собеського у Віланові, зведений наприкінці XVII століття, є одним із найцінніших пам’яток польського бароко. Спочатку це було лише скромне помістя, яке невдовзі перетворилося на чудову королівську резиденцію: її називали польським Версалем. Палац, в архітектурі якого поєднано елементи старопольського шляхетського помістя, італійської вілли та французької приміської резиденції, назвали Villa Nuova. Потім цю назву переінакшили на Віланув.

Крім численних творів живопису та скульптури, в колекціях Палацу зберігаються листи Яна Собеського до королеви  Марисеньки, які вважаються перлинами епістолярного жанру XVII століття.



На сайті polskaniezwykla.pl читаємо:

Так от не кожен бо знає, що ще до весілля закохані вели між собою жваву переписку, а оскільки вони приховували свої почуття від оточення, то використовували в посланнях особливий шифр, наприклад, кохання називали помаранчами, а листи, в яких Марися часто ховалася під іменем Досвітньої Зорі, — конфітурами.

Лазєнки

Королівські Лазєнки — це один із найбільших класицистичних садово-паркових комплексів Європи, з 1764 року — літня резиденція останнього короля Речі Посполитої Станіслава Авґуста Понятовського, завдяки якому парк і набув свого нинішнього вигляду.

Цей політик, реформатор і філософ прагнув перетворити Річ Посполиту на прогресивну державу. Після третього поділу Польщі він зазнав політичного краху, проте його ідея “республіки мрії” символічно втілилася у варшавських Лазєнках. Король, немов Аполлон, править світом, в якому панує справедливість, мир, достаток і просте життя.



Назва місця походить від назви павільйону-купальні, збудованого за проектом Тільмана ван Ґамерена на замовлення попереднього володаря, великого коронного маршала Станіслава Іраклія Любомирського. Король Станіслав Авґуст, поціновувач і знавець мистецтва, разом із групою архітекторів (Домінік Мерліні, Кристіан Камзецер), художників (Марчелло Баччареллі, Ян Боґуміл Плерш), декораторів та скульпторів (Андре ле Брун, Францішек Пінк) запроектував свою резиденцію, перетворивши звіринець на парк зі скульптурами, а купальню Любомирських — у Палац На Воді (нині — Палац На Острові). Саме тут видатні польські науковці та митці збиралися на знамениті “четвергові обіди”.

1926 року в Лазєнках встановили пам’ятник Фредерикові Шопену роботи Вацлава Шимановського. Під час війни німці його переплавили, по завершенні воєнних дій пам’ятник реконструйовано.

Замок в Неполомицях

Готичний королівський замок середини XIV століття, пізніше перебудований в ренесансному стилі, називають другим Вавелем. Замок, зведений за наказом короля Казимира Великого, сьогодні є єдиною в Польщі монаршою резиденцією, де може поселитися будь-хто: тут тепер діє готель.



Королі вибрали це місце, оскільки поруч пролягав торговий шлях до Угорщини, а неподалік починалася давня і багата звіром Неполомицька пуща — улюблене місце полювання польських королів. Тут полювали Казимир Великий, Владислав Ягайло, Сиґізмунд I Старий з королевою Боною, Сиґізмунд II Авґуст, Стефан Баторій, Ян III Собеський та Авґуст II Сильний.

Королівський Замок у Познані

Світлини (6): culture.pl

Королівський замок у Познані, сучасна версія якого породжує багато дискусій, зведено в XIII столітті за ініціативи Пшемисла II. Саме Пшемисл II вперше використав символ орла як державний герб: це сталося 1295 року під час коронації монарха.  Ймовірно, саме в цих стінах постала найцінніша пам’ятка старопольської літератури, перший світський твір польською мовою — вірш “Про поведінку за столом” авторства Пшецлава Слоти.

Замок відвідували славні володарі Речі Посполитої: Казимир Великий, Владислав Ягайло, Казимир Ягеллончик та Ян Ольбрахт. Останній в стінах познанської твердині присягнув на вірність Великому Майстру ордену хрестоносців. Тут народилась донька Сиґізмунда Старого.

Із замком в Познані пов’язана також історія вбивства Лудґарди, дружини Пшемисла II. За свідченням Яна Длуґоша, 1283 року Лудґарду задусив її чоловік або віддав наказ це зробити.

Аґнєшка СУРАЛЬ, CULTURE.PL

Більше про новини української громади у Польщі читайте на сторінці у Facebook “НАШІ в Польщі”

Нас можна знайти у Facebook; Telegram; Twitter; Pinterest; VK; OK.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *