Український футболіст Віктор Коваленко став обличчям протестів у Білорусі

Дзеркально відображену світлину гравця донецького “Шахтаря” та збірної України Віктора Коваленка, який народився у Херсоні, використовують для фейкових повідомлень у Білорусі.
Фото супроводжується підписом про загибель від вогнепального поранення одного з мітингувальників, повідомляє видання “Кавун.City”.
“Стало відомо, що від кульового поранення загинув студент 3-го курсу факультету МТФ Горін Артем. Його поранили під час мирної ходи поблизу площі Якуба Коласа. Чекаємо офіційної інформації”, — йдеться у повідомленні.
До слова, в якому саме університеті та коли сталася подія, в повідомленні не зазначається.
Інформацію про будь-кого на ім’я Артем Горін, хто б міг постраждати або загинути під час протестів у Білорусі, віднайти не вдалося. Білоруське видання TYT.BY в публікації від 27 жовтня повідомило про загибель студента 4-го курсу фармацевтичного факультету медуніверситету на ім’я Артем А. Проте він, за інформацією журналістів, загинув внаслідок побиття, а не від вогнепальної зброї. Й подія, змальована у статті, відбувалася у Вітебську.
Ще одне білоруське видання — Onliner — оприлюднило матеріал, в якому керівництво Білоруського національного технічного університету, де буцімто вчився загиблий, спростовує сам факт існування в них такого студента, а Міністерство охорони здоров’я країни повідомляє про недостовірність інформації щодо смерті людини з такими даними. На офіційних сайтах та сторінках у соцмережах обох установ жодної згадки про цей факт виявити не вдалося.
Натомість, якщо ретельно переглянули світлину, на якій зображено буцімто загиблого від вогнепального поранення білоруського студента Артема Горіна, то в ній можна впізнати… українського футболіста Віктора Коваленка, гравця футбольного клубу “Шахтар” та збірної України. Світлину, використану для супроводу повідомлення, швидше за все взяли з профілю гравця на сайті з футбольною тематикою footboom.com.
Пропонуємо перевірити власноруч дві світлини:
Наразі повідомлення зі світлиною Коваленка поширюють серед деяких українських діаспорянських груп у Facebook в не дуже гарній якості — таким чином, напевно, автор фейку намагається зменшити шанс виявити підробку.
Активним поширювачем світлини є користувач під ніком Viktor Severin. Станом на 15:40 з його сторінки зробили 47 поширень цієї публікації. При тому, що чоловік оприлюднив її лише о 12:05 28 жовтня.
НАШІ в світі у Facebook НАШІ в світі в Telegram НАШІ в світі в Twitter
Выжили буквально единицы: Остап Вишня прошёл через 10 лет ГУЛАГа, Максим Рыльский не избежал тюрьмы, Владимир Сосюра был травим до конца жизни, Павло Тычина, которого обвинили в буржуазном национализме, спасся, став певцом сталинского строя. Не обошли стороной и детей классиков украинской литературы. Были убиты сын Ивана Франко Пётр, сын Коцюбинского Юрий, муж покойной Леси Украинки музыковед Климент Квитка прошёл через годы лагерей. Ещё живой и здоровый в те годы классик Васыль Стефаник, осмотрительно живший в «панской Польше», отказался в 1933 году от персональной пенсии от советского правительства в знак протеста против Голодомора и репрессий в Украине. Пик террора 3 ноября 1937 года, когда в Сандормохе (Карелия) был расстрелян Лесь Курбас и с ним 198 писателей, художников и учёных из Украины. В бесконечном мартирологе украинской культуры 20 века перечислю немногих, не упоминая уже названных мною: Михаил Бойчук, Тимофей Бойчук, Гордей Брасюк, Кость Буревой, Марк Вороной, Василь Вражливый, Михаил Драй-Хмара, Сергей Ефремов, Дмитро Загул, Мыкола Зеров, Михайло Ивченко, Мирослав Ирчан, Майк Йогансен, Борис Коваленко, Григорий Коваленко, Григорий Косынка, Владимир Косинский, Наталья Коцюбинская, Антон Крушельницкий, Фавст Лопатинский, Иван Микитенко, Владимир Науменко, Валериан Пидмогильный, Сергей Пилипенко, Евген Плужник, Валерьян Полищук, Клим Полищук, Люциана Пионтек, Олександр Пучковский, Михаил Семенко, Михайло Слабченко, Тарас Слабченко, Валерьян Тарноградский, Дмитрий Фальковский, Павло Филипович, Гнат Хоткевич, Вероника Черняховская, Владимир Чеховский, Гео Шкурупий, Григорий Эпик, Матвей Яворский Ни об одном из них русские не знают.