Освіта по-американськи: 13 тез від української школярки

Проживши рік у США українська школярка Соня Рашкован вирішила порівняти підхід до навчання в Україні та Америці, а також поділитися своїми враженнями від подорожей та побуту в новій країні. Свої думки вона виклала у виданні WOMO. Далі – пряма мова.

Мені 13 років, і я вже рік живу з батьками в США, де навчаюся в звичайній американській школі. За ці 12 місяців я побачила, чим відрізняється американський підхід до навчання від українського. Отже, по пунктах:

1. Diversity. Це не просто 56 національностей в школі, а розуміння і прийняття того, що діти та люди довкола різні. В нашій школі цим дуже пишаються! У школі ти навчаєшся дивитися на людину як на особистість, а не звертати увагу на те, що вона виглядає інакше. Самовираження для американців дуже важливе.

2. Над самоідентифікацією потрібно працювати, а також розуміти її. Коли я прийшла на перший урок англійської, я очікувала на заучування правил граматики або читання класичних романів. Проте яким же було моє здивування, коли вчителька запитала, з чого складається наша особистість. Це була тема на цілу чверть, яка закінчилася твором на тему, що є найунікальнішим в нашій особистості.

3. Соціальна активність важливіша від твоїх оцінок. З початкової школи дітей вчать працювати і допомагати своєму співтовариству. До закінчення 12 класу кожен повинен отримати 75 годин допомоги для community. Навіть якщо всі оцінки відмінні, але немає 75 годин, то учень не зможе вступити до коледжу.

4. Лідером може бути кожен, просто комусь потрібна допомога в усвідомленні цього. На World Studies (симбіоз історії, географії, економіки та політології) ми постійно грали в командні ігри, і кожного разу вчитель призначав різних дітей капітанами команд, пояснюючи, що він хоче дати всім можливість відчути себе впевнено в ролі лідера. До кінця року діти самі вже обирали кожного разу нових людей в капітани.

5. Потрібно вчитися використовувати свої права. Кожного навчального року в школі відбувається два види виборів: перші – до шкільної ради самоврядування, а другі – до самоврядування шкільного району. Перед початком голосування всім кажуть, що ми практикуємося в реалізації свого конституційного права обирати людей, які представляють нас, а також дуже багато раз повторюють, що кожен (не “всі”, а кожен) повинен брати участь в голосуванні, тому що думка кожного є важливою!

6. Читати цікаво, просто потрібно знайти книги, які подобаються тобі. В українській школі я не дуже любила читати, а в американській почала читати постійно і з задоволенням. Насамперед в медіацентрі нової школи бібліотекар поставила багато питань про те, що мені цікаво, а ще за 5 хвилин запропонувала книгу, яка мені сподобалася. Тепер кожного разу, коли я заходжу до бібліотеки, на мене вже чекає книга, яка підходить саме мені. І так для кожного завзятого читача в шкільній бібліотеці.

7. Учням дають свободу вибору в усьому. Наприклад, мови у школі вчити не обов’язково, але при цьому учень може вибрати з японської, італійської, іспанської, французької, китайської та російської мов, а також вибрати свій темп навчання. Я вибрала вивчення французької за прискореною програмою.

8. Уміння/бажання ставити питання розвивається з дитинства. Воно полягає в тому, щоб поставити під сумнів те, що вже знаєш, а отже, подивитися на звичні речі під іншим кутом. Улюблена фраза вчителя мого брата: “Спасибі за гарне питання!” І кожне питання обов’язково заохочується.

9. Викладач не завжди правий, тому він завжди радий допомозі. Найбільшим наочним прикладом був урок Science, коли вчитель розповідав про динозаврів, але один з учнів оскаржив один з аспектів. Учитель пообіцяв перевірити інформацію, а на наступному уроці визнав свою помилку й похвалив учня за нестандартне мислення.

10. Просити допомоги не має бути страшно. Кожен день у нас є урок-ТAG, який триває 30 хвилин, й учні можуть піти на консультацію до будь-якого вчителя. І кожен дуже радий допомогти. Я часто зверталася по допомогу до викладачки алгебри й жодного разу вона не відмовила в допомозі мені або іншим учням, які приходили до неї на TAG.

11. Всі знання можна застосувати на практиці: зі знаннями про будову людського тіла ми можемо вибрати оптимальні для себе продукти, експоненційну функцію можна застосувати для того, аби порахувати як швидко прибульці зможуть захопити Марс, або ж, наприклад, всі файли втечуть через вірус на комп’ютері тощо. Будь-яку тему показують на практиці, і вже немає відмовок: “Це ніколи мені не знадобиться в житті!”

12. На англійську перейти не складно, а страшно. Питання, яке найчастіше мені ставлять: чи складно було вчити всі предмети англійською? Я вчилася в Києві в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням англійської, тому я йшла до американської школи з упевненістю в своїй англійській, але все виявилося не так легко, як я думала. Найголовніше – це не відмовчуватися, поки ви не заговорите правильно, тому що граматика прийде з часом, а свободу в спілкуванні отримати складніше.

13. США – це не лише Нью-Йорк і Лос-Анджелес. За рік ми багато подорожували, і кожен раз я дивувалася унікальності природи різних штатів: гори, океани, ліси, пустелі… Ми намагаємося їздити туди, де можна здивуватися природі, а не просто “поставити галочку”, що побували в найпопулярніших туристичних місцях.

Соня РАШКОВАН, WOMO.

Переклад – Ілля КОНТІШЕВ, головний редактор порталу “НАШІ в світі”.

Більше про новини української громади у США читайте на сторінці у Facebook “НАШІ в США”

Нас можна знайти у Facebook; Telegram; Twitter; Pinterest; VK; OK.