Унікальну історичну пам’ятку Грузії закрили від туристів
“Фахівці вважають, що всередині комплексу існує небезпека обвалення. Оскільки вже зараз періодично там стаються каменепади, відповідні ризики зростають восени через часті дощі”, – зазначається в повідомленні Національного агентства охорони культурної спадщини.
2019 року агентство охорони культурної спадщини планує провести комплексне дослідження пам’ятника й прилеглих територій. Після цього фахівці зможуть розпочати роботи.
“Після дослідження скелі Вардзіа ми змогли технічно переключитися на Ваніс-Квабебі. Первинні дані тривожні з огляду на те, що каменепад – це незворотний процес. З урахуванням норм безпеки ми закрили його для візитерів і відвідування Ваніс-Квабебі обмежено”, – заявив директор агентства Ніколоз Антідзе.
За його словами, на проведення досліджень вже було виділено кошти. Після детального вивчення стану пам’ятки фахівці визначать конкретні кроки щодо відновлення.
“Є проблеми трьох видів – це каменепад, друге – гідрогеологічне дослідження, щоб зрозуміти, як можна уникнути скупчення води в комплексі, а також археологічне дослідження, щоб ще краще вивчити ту частину, яка була зруйнована під час землетрусу в середні століття”, – зазначив Антідзе.
Ванські печери – це печерний комплекс, монастир VII-XVI століть, який розташовано поблизу Вардзія в регіоні Самцхе-Джавахеті на висоті 1386 метрів над рівнем моря.
Комплекс складається з шести церков і близько 200 печер, пов’язаних між собою тунелями, які розташовані на 16 поверхах. Найстаріша церква належить до VIII століття. Особливу увагу привертає церква Святого Георгія. Вона розташована на нижніх рівнях печерного монастиря. Фахівці припускають, що церкву збудували в IX-XI століттях.
Монастир спочатку був жіночим. Існує легенда, що в ньому був дуже суворий статут для монахинь, за порушення якого могли навіть скинути зі скелі. У монастирі дотепер зберігся доволі суворий типікон – церковна книга, що містить богослужбовий статут.
На останньому поверсі печери збереглися написи, виконані чорнилом. Їх зробили жінки, які жили в монастирі ще в XV столітті. Це фрагменти з грузинських прозових і поетичних творів, зокрема з поеми Шота Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”.
Більше про новини української громади в Грузії читайте на сторінці у Facebook “НАШІ в Грузії”