Шлюб за кордоном: Де, як та за яких умов українці можуть побратися поза батьківщиною?
Можливість реєстрації шлюбу між громадянами України за кордоном тривалий час була недоступна через невірне застосування консульствами норм законодавства. Це питання набуло критичного значення для великої кількості громадян України, які бажають одружитись, перебуваючи за кордоном протягом тривалого періоду, пише SterlingLaw.
Для громадян України, які перебувають за кордоном на підставі віз або посвідок на постійне проживання, проблем з реєстрацією шлюбу в консульстві не виникало. Однак для багатьох інших, в кого віза закінчилась або відсутній визначений міграційний статус (наприклад, документи перебувають на розгляді в міграційній службі країни перебування), виникала проблема одружитись за кордоном через поширену практику відмов у реєстрації шлюбів консульствами.
Тисячі українців, які проживають за межами України, не могли раніше реалізувати своє право на шлюб і створення сім’ї. Причина досить формальна – пункт 4.1. “Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України” №32/5/101 встановлює обмеження:
“Консул здійснює реєстрацію шлюбу виключно між громадянами України, які на законних підставах проживають за межами України”.
Саме законності перебування за кордоном вимагали консульські установи для реєстрації шлюбу. Це обмеження протирічить невід’ємному та безумовному праву людини на створення сім’ї та шлюб, що гарантуються Конвенцією про захист прав людини, Сімейним кодексом та Конституцією України.
“Право шлюбу: Чоловіки та жінки шлюбного віку мають право побратися та засувати сім’ю згідно з національним законодавством, яке забезпечує це право” – стаття 12 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”.
“Дотримання прав та свобод, викладених у цій Конвенції, мають забезпечуватися без дискримінацією за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших поглядів, національного чи соціального походження, приналежності до національної меншини, власності, народження чи іншого статусу”, – стаття 14 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”.
Після декількох офіційних запитів до МЗС та Міністерства юстиції України вдалося отримати позитивну відповідь Міністерства закордонних справ України з визнанням незаконності обмеження прав людини за кордоном. Відповідно до цього листа від 21.01.2016 року МЗС мало внести зміни до Інструкції.
На цей час змін так і не було внесено, але консульські установи України вже припинили порушувати права українців і на практиці приймають від українських пар заяви на реєстрацію шлюбу за кордоном.
Право українців на шлюб незалежно від статусу та місця проживання
“Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод”, яка набула чинності в Україні 11 вересня 1997 року, в статті 12 гарантує кожній людині право на шлюб (див. цитату вище).
Відповідно до Конституції України засади регулювання шлюбу та сім’ї визначаються виключно законами України. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, кожен із подружжя має рівні права й обов’язки у шлюбі та сім’ї (частина перша статті 51, пункт 6 частини першої статті 92).
Сімейний Кодекс України гарантує безумовне право особи, яка досягла шлюбного віку, на створення сім’ї[1] та право на шлюб. Конституція України[2] встановлює, що не може бути привілеїв чи обмежень прав осіб за ознаками місця проживання. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами[3].
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України[4].
Стаття 29 Консульського статуту України[5], зобов’язує консулів України провадити реєстрацію укладення шлюбу, розірвання шлюбу відповідно до законодавства України.
Згідно зі статтею 57 Закону України “Про міжнародне приватне право” шлюб між громадянами України, якщо хоча б один з них проживає за межами України, може укладатися в консульській установі або дипломатичному представництві України згідно з правом України.
Таким чином, відсутність законних підстав перебування громадян України за кордоном не може бути причиною для обмеження та порушення основоположних прав людини, таких як право на шлюб та створення родини.
Процедура подання заяви на реєстрацію шлюбу в консульстві
Консул здійснює реєстрацію шлюбу виключно між громадянами України. Жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, подають особисто письмову заяву за встановленою формою до дипломатичного представництва чи консульської установи України в країні перебування.
Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу, то таку заяву, справжність підписів на якій має бути нотаріально засвідчена, можуть подати їх представники згідно з довіреністю.
Реєстрація шлюбу відбувається після спливу одного місяця від дня подання заяви.
У виняткових випадках, на підставі спільної заяви осіб, які бажають вступити в шлюб, та документів, які підтверджують наявність поважної причини, консул може скоротити місячний строк. Якщо консул до реєстрації шлюбу отримає письмову інформацію про наявність передбачених законодавством перешкод до укладення шлюбу, то консул відкладає реєстрацію та пропонує заявникові, який надав таку інформацію, представити в термін не більш як три місяці відповідні докази, які підтверджують наявність цих перешкод.
Реєстрація шлюбу за довіреністю або через представника не дозволяється. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою.
За погодженням з особами, які бажають укласти шлюб, консул призначає день і час реєстрації шлюбу з додержанням вимог, передбачених статтею 32 Сімейного кодексу України.
Перелік документів, які подаються в консульство для реєстрації шлюбу:
- Cтандартна форма заяви про реєстрацію шлюбу;
- Паспорти для виїзду за кордон;
- Будь-які документи, які підтверджують адресу в країні перебування;
- Документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним;
- Заяви про підтвердження сімейного стану;
- Підтвердження сплати консульського збору.
Посилання:
[1] Стаття 4 Сімейного Кодекса України;
[2] Стаття 24 Конституції України;
[3] Стаття 25 Конституції України;
[4] Стаття 64 Конституції України;
[5] Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України від 2 квітня 1994 року №12.
Нас можна знайти у Facebook: facebook.com/nashisvit; Telegram: t.me/nashisvit; Twitter: twitter.com/Nashsvit; VK.com: vk.com/nashisvit.