Польща та мова ненависті: Чому слово “українець” стало в сусідів лайливим?

Сьогодні в молодіжному жаргоні Польщі найбільшим приниженням вважаються слова “іммігрант”, “українець” або “єврей”. Але як так сталося, що для молоді уособленням зла стали араби та біженці? Біженець сьогодні — це не людина, що тікає до іншого світу з країни, де йде війна. Це той, хто не одягнений у фірмовий одяг, відлюдник, підлабузник тощо. Принаймні таке випливає зі сприйняття світу сучасною польською молоддю, пише видання “ПРОстір”.

Звідки ж стільки презирства до чужих? Це проблема невеликої групи екстремістів чи загальне явище?

На ці питання частково відповідає рапорт “Вовки та вівці в інтернеті”. Кожен п’ятий підліток зізнається, що використовує в інтернеті мову ненависті, також й щодо чужих. Кожен десятий підліток “хейтить” кожного, хто йому не сподобається у віртуальному світі.

Перша зупинка на шляху до презирства — це коментарі. Це досить легко і, як здається, безкарно – образити когось під постом чи статтею. Статистика показує, що 66% підлітків визнає, що вони дозволяють собі вульгарні тексти відносно тих, з ким не згодні. Жертви теж не сидять, склавши руки – відповідають на ненависть ненавистю. Так зникають межі між тими, хто “хейтить”, і тими, хто “хейтить” у відповідь. Ефекти цього вже помітні. У молодих людей притупляється чутливість до мови ненависті.

Центр досліджень над упередженнями Фонду Баторія дослідив 700 підлітків власне під кутом байдужості. Результати підтверджують спостереження практиків. В останніх роках значно впала вразливість молодь щодо мови ненависті. Негативні висловлювання про національні меншини та іноземців не вважаються вже образливими. Найгірше ситуація виглядає з мусульманами та євреями.

“Мусульмани — це підлі тхори, вбивають жінок, дітей та невинних людей”, — сьогодні тільки 35% учасників дослідження визнають такі слова образливими. 2016 року 60% підлітків були обурені ти же висловлюваням. Автори рапорту підкреслюють, що близько 42% молоді зізнається, що використовували мову ненависті відносно біженців та геїв, а 40% регулярно ображає мусульман.

– І що з цього? Вони ж підривають людей, це добре?— запитує Бартош, учень 7 класу загальної школи, та розводить широко руки.

– А вони — це хто? — запитують у Бартоша.

Хлопець думає та відповідає:

– Кебаби, чорні, українці, всі негри. Ну, просто біженці.

Що ж такого сталося, якщо ще в 2014 році лише групи екстремістів в інтернеті атакували українців, а підлітки не займалися мусульманами; антисеміти зачіпали євреїв, але вони не були головними цілями атак в мережі? Заступниця речника громадянських прав (омбудсмена) доктор Сильвія Спурек розповідає, що переломним моментом стала хвиля ненависті проти біженців, яку активізували правлячі еліти. Вона успішно викликала страх перед іммігрантами, чужими, мусульманами.

В Польщі від 2015 року кількість злочинів на расовому і ксенофобському ґрунті зросла на 40%. Точну кількість інцидентів ніхто не в стані порахувати.

Євген ПРИХОДЬКО, ПРОстір

Нас можна знайти у Facebook: facebook.com/nashisvit; Telegram: t.me/nashisvit; Twitter: twitter.com/Nashsvit; VK.com: vk.com/nashisvit.