Друг Ейнштейна й ошуканий винахідник: хто такий Іван Пулюй
2 лютого 2018 року виповнилося 173 роки з дня народження Івана Пулюя, уродженця Тернопільщини (с. Гримайлів). Цей український науковець збудував першу в Австро-Угорській імперії електростанцію, удосконалив телефон, першим дослідив неонове світло, налагодив промислове виробництво люмінесцентних ламп власної конструкції, пише портал “НАШІ” з посиланням на “Стожари”.
Іван Пулюй також був першим деканом першого в Європі електротехнічного факультету, радником цісарського двору. Він отримав пропозицію стати міністром освіти Австро-Угорської імперії, але відмовився за станом здоров’я.
Крім того Пулюй знав 15 мов. Переклав українською мовою Біблію. Батьки, які були дуже релігійними, хотіли, аби він став священиком. Відмовившись від цього Пулюй втратив їхню фінансову підтримку, але зумів досягти всього сам.
Фізик виявився не лише талановитим вченим та винахідником, але й сімейною людиною: з дружиною, яка була на 18 років молодшою за нього, у них народилося 15 дітей, із яких живими до смерті Пулюя залишилося лише шестеро.
“Він прочитав звістку про Рентгенове відкриття, лежачи ще в ліжку. Підірвавшись із нього і схопившись руками за голову, він раз у раз скрикував: “Моя лямпа! Моя лямпа!”.
Так згадував син Пулюя про день, коли батько довідався, що його відкриття приписано іншому. Пулюй одразу сів писати листа колезі – Вільгельму Рентгену. Він запитував Рентгена, чи користувався той подарованими йому “лампами Пулюя”. Рентген не відповів…
Пулюй 20 років досліджував невидимі Х-промені, відомі нині як рентгенівські. Із його експериментами Вільгельм Рентген був добре знайомий. У Страсбурзі вони працювали в одній лабораторії. Свою першу трубку Пулюй сконструював на 14 років раніше за Рентгена. Саме Пулюй пояснив природу виникнення Х-променів. Йому належить і перший знімок повного людського скелета.
Чому ж так сталося, що відкриття українця відоме світові під іншим іменем?
Це у листі до Пулюя так пояснив Альберт Ейнштейн, який був його добрим товаришем:
“Не можу Вас нічим утішити: що сталося — не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція, що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А коли на тверезий розум, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами, — яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, та куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном — уся Європа”.
31 січня була ще одна знаменна дата – 100 років від дня смерті Івані Пулюя.