Пт. Січ 28th, 2022

Наша історія: Як українці розбудовували Зелений Клин, інакше званий як Закитайська Україна

Є такий цікавий факт, що ще якихось 100 років тому більшість населення російського Далекого Сходу говорило українською. Як же так сталося, і чи можна нині почути українську в регіоні, що межує з Китаєм та Японією? На це питання дає відповідь сюжет телеканалу ICTV.

1905 рік. На кадрах британського кореспондента – містечко Уссурійськ. На вулицях білі мазанки, покриті соломою, люди, вбрані у вишиванки, повсюди чути веселий український говір. Складається враження, що кореспондент перебуває десь на Чернігівщині чи Полтавщині. Та насправді – це Далекий Схід.

Усе почалося в середині ХІХ століття. За Пекінським мирним договором більша частина китайського Далекого Сходу відходила до Росії. Цар Алєксандр ІІ розумів, що зможе втримати ці величезні території, якщо там постійно житимуть його люди.

Читайте також: Зелений Клин: історія становлення українських земель на кордоні з Китаєм

Україна тоді саме переживала демографічний бум. Чисельність українців зросла у півтори рази. А от землі на всіх не вистачало. Земельний наділ на одного селянина складав лише півтори гектари. Як наслідок, 7 із 10 селянських родин не могли повністю забезпечити себе їжею. Тому зважувалися на авантюру – вирушити у пошуках кращої долі до узбережжя Тихого океану.



Уряд царської Росії активно рекламував переселення на переважно безлюдний ще Далекий Схід. Обіцяли неймовірне: по 100 гектарів землі на члена кожної родини. Безкоштовно! Пароплавний рейс Одеса-Владивосток ставав регулярним. А в містах Хабаровськ, Уссурійськ та Владивосток все частіше лунала українська мова.

Усеросійський перепис населення 1913 року зафіксував цікаву статистику: на Далекому Сході проживало уже майже 2 мільйони українців. В Амурській та Приморській областях вони складали більше, ніж половину всього населення. Головний російський порт на Тихому океані Владивосток був узятий у тісне кільце українських сіл: Київка, Чернігівка, Чугуївка, Хорол, Слов’янка. Ці землі Далекого Сходу стали називати Зеленим Клином або Закитайською Україною.

Після того, як більшовики у жовтні 1917 року шляхом державного перевороту захопили владу в Росії, Україна взяла курс на незалежність. За створення власної держави взялися й українці на Далекому Сході. Ставку робили на Київ. Вважали – якщо Україна стане незалежною, то і Зелений Клин автоматично відокремиться від Петрограда. Тому на Всеукраїнському з’їзді Далекого Сходу у Хабаровську більшовикам висунули вимогу: визнати Зелений Клин частиною України, адже більшість населення тут становлять українці. Та після невдачі Грушевського зрозуміли, що покладатися варто лише на власні сили.

Читайте також: Наша історія: Як українці Сибіру свою державу будували

На квітневому з’їзді 1918 року ухвалили рішення проголосити Українську Далекосхідну Республіку. Її територія складала близько 1 мільйона квадратних кілометрів, що майже вдвічі більше за площу сучасної України. Формувалася також українська армія Зеленого Клину. Та умови були несприятливі. У цей час на Далекому Сході уже точилася кровопролитна громадянська війна між білими та червоними. І ті, й інші про будь-яку автономію українців чути не хотіли.



Після перемоги більшовиків у громадянській війні та створення СРСР почалася тотальна русифікація Далекого Сходу. Україномовні газети потрапили під заборону. На усіх лідерів Української Далекосхідної Республіки чекав Читинський судовий процес. Їм закидали сепаратизм та прагнення за начебто японські гроші відірвати Далекий Схід від СРСР.

Читайте також: Курили наші: Більшість населення окупованих Росією островів становлять українці, – експерт

Поступово репресії та пропаганда почали приносити більшовикам результат: все більше українців Зеленого Клину додавали до своїх прізвищ типово російські закінчення, а в графі національність вказували “росіянин”. Якщо 1917 року кожен третій мешканець Далекого Сходу називав себе українцем, то за переписом 1926 року – вже кожен четвертий, а на момент розпаду Радянського Союзу – лише кожен десятий. Нині частка українців взагалі знизилася до 3%.

Більше про новини української громади в Росії читайте на сторінці у Facebook “НАШІ в Росії”

Нас можна знайти у Facebook; Telegram; Twitter; Pinterest; VK; OK.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *