Пт. Лют 28th, 2020

Позивний “Техас”: Американець, який зі зброєю в руках боронить нашу державу, мріє про громадянство України

Військовослужбовець Збройних Сил України матрос “Техас”, який сьогодні воює за незалежність України в одному з підрозділів морської піхоти, на фронті лише півроку. Попри це, пробувши “на нулі” всього кілька місяців, сповна дізнався, “по чім фунт лиха” та здобув повагу бойових побратимів і подяки командування, пише Galinfo.

“Ніколи з “Техасом” проблем не було на “передку”. І бігав, якщо треба було бігати, і стріляв, і під обстрілами був, і пожежі від російсько-сепарських снарядів гасив. Крім того, у нього є восьмирічний військовий досвід — до приходу у морську піхоту служив матросом у ВМФ. Має почесні відзнаки від найвищого командування…”, — каже командир бійця.



Проте, одна проблема з “Техасом” таки знайшлася: він зовсім не говорить українською. Та і російською, на щастя, також. Бо “Техас” — громадянин Сполучених Штатів Америки, родом із Гьюстона, штат Техас. За місце народження йому хлопці й дали такий позивний. А боєць же навіть не думав, що існують ще якісь позивні, крім цифрових. І нагороди у нього — Пентагонівські.

Оце називається, припливли! Невже російська брехня про те, що на території України вони, російські “янголята”, воюють не з українцями, а з натівсько-бандерівськими “фашистами”, підтверджується? Та ні, як-то у одному з російських мультиків було сказано чисто російською мовою: “Віґ вам!”

“Я приїхав в Україну, аби допомогти вам хоч чимось у боротьбі за Незалежність. Не забувайте, що Сполученні Штати також пройшли подібний шлях, виборовши Незалежність у жорстокій війні. І пам’ять про це залишається у нашій крові. Я не найманець. Хоча б тому, що в американській армії платять більше, ніж в українській. Я — за справедливість. Слідкував за подіями в Україні від самого їх початку, а коли дізнався, що 2016 року в Україні ухвалено закон, за яким іноземці можуть служити в ЗСУ, без сумнівів звільнився з ВМС США і підписав трирічний контракт із ЗСУ. І маю надію його продовжити”, – розповідає боєць “Техас”.



А чи знаєте, що таке в українській армії “співдружність націй” і побратимство? Без знання української мови мовою жестів морпіхи навчили Шона розбирати, збирати, і чистити ДШК, про який він до того навіть уяви не мав. За короткий час Шон освоїв майже все піхотне озброєння, яким користуються морпіхи. І ставляться хлопці до Техаса не до як “американської екзотики”, а як до брата. Як самі кажуть: “З душею!”

За час служби у ВМФ США Шону довелося охороняти військові бази США з боку Персидської затоки та займатися охороною комунікацій на демаркаційній лінії між Південною Кореєю та КНДР. А от що було найважчим, найстрашнішим за роки служби тут і там?

“Там? Величезні павуки в Іраку, від зустрічі з якими навіть найкрутіші сержанти верещали від жаху, мов дівчата. Ну не любимо ми, американці, павуків. А тут, в Україні… Снайпери… І ще… Щодо “братніх” українцям “павуків”. Більше всього тема України на американських каналах лунала в 2014 році. Потім якось зійшла нанівець. Але більшість американців проти росіян. Вважають їх агресорами”, – розповідає Техас.



В Штатах у Шона залишилися батько, мама, брат і дві сестри. При цьому сім’я вдочерила одну з дівчаток, яку Шон називає своєю сестрою. Вони знають, де він зараз. Переживають звісно. Але… пишаються ним.

Нині Шон вчить українську. Бо хоче взяти українське громадянство і оселитися тут назавжди. На жаль, часу на посібники не вистачає – треба воювати.

Головна світлина: Олексій МОСЕЙЧЕНКО, galinfo.com.ua.

Олег ЯНОВСЬКИЙ-ШПАК, мобільна прес-група ОТУ “Маріуполь”, Galinfo.

iconНАШІ в США

НАШІ в світі у Facebook iconНАШІ в світі в Telegram НАШІ в світі в Twitter

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *