Голодомор в Україні: які країни визнали цю трагедію геноцидом українського народу (ІНФОГРАФІКА)

У ці дні українці та наші партнери в усьому світі вшановують пам’ять жертв Голодоморів. Найбільшої уваги приділяється трагедії, яка сталася в Україні 1932-1933 років. Тоді внаслідок штучно створеного дефіциту продуктів харчування, а в результаті – тотального голоду, за різними оцінками загинуло від 4 до 12 мільйонів осіб, повідомляє портал “НАШІ в світі” з посиланням на Прямий.

І все це в умовах повної ізоляції від зовнішнього світу, який, закуповуючи українське зерно, навіть не знав, якою ціною воно насправді здобуте.

Першим про голод в СРСР повідомив англійський журналіст Малькольм Магерідж у грудні 1933 року. У трьох статтях в газеті “Manchester Guardian” журналіст описав свій жах від поїздок Україною (включно з Кубанню). Магерідж засвідчив масову загибель селян, однак не називав конкретних цифр. Після його публікацій радянська влада заборонила іноземним журналістам їздити голодуючими територіями.

Вже в березні заяви Магеріджа почав заперечував московський кореспондент “The New York Times” Волтер Дюранті. У своїй статті він наголошував, що росіяни голодують, але від голоду не вмирають.

Вперше термін “Голодомор” з’явився в працях представників української діаспори у Канаді та США в 1978 році. В СРСР історики використовували поняття “труднощі з продовольством”.

Першим радянським чиновником, який використав термін “Голодомор”, був перший секретар ЦК КП України Володимир Щербицький. У своїй промові до 60-річчя утворення УРСР він вперше визнав факт існування Голодомору. Лише в 1990 році ЦК Компартії України дозволив публікацію книжки “Голод 1932-1933 рр. в Україні: очима істориків, мовою документів”.

У 2006 році Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. За законом, публічне заперечення Голодомору вважається протиправним, але покарання за такі дії не уточнюється.

Однак серед істориків та політиків з подачі російської сторони немає єдиної думки щодо того, чи можна вважати Голодомор геноцидом у юридичному значенні цього слова, закріпленому в Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. При цьому автор “Конвенції про геноцид”, доктор Рафаель Лемкін, який запропонував цей термін, 1953 року заявив, що “винищення української нації” – це “класичний приклад геноциду”.

Першою державою, яка визнала Голодомор, стала Естонія. 20 жовтня 1993 року Рійґікоґу (парламент) Естонії виступив із відповідною заявою, в якій засудив комуністичну політику геноциду, а також солідаризувався в пам’яті про важкі жертви геноциду 1932-1933 років.

Наразі Голодомор як геноцид українського народу визнають 15 країн: Естонія, Австралія, Канада, Угорщина, Ватикан, Литва, Грузія, Польща, Перу, Парагвай, Еквадор, Колумбія, Мексика, Латвія, Португалія.

Водночас Аргентина, Андорра, Бразилія, Італія, Іспанія, Чилі, Чехія, Словаччина, Мексика вшановують пам’ять жертв Голодомору як акту винищення людства, вчиненого тоталітарним сталінським режимом.

У США 4 жовтня 2018 року Сенат одностайним рішенням ухвалив двопартійну резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом українського народу. Крім того, сталінський Голодомор щодо українців було визнано геноцидом 20 штатами США.

Головна світлина: архів.

Ігор КРОМФ, Прямий; Ілля КОНТІШЕВ, портал “НАШІ в світі”

НАШІ в світі у Facebook НАШІ в світі в Telegram НАШІ в світі в Twitter