Український науковець здобув престижну міжнародну нагороду

Член-кореспондент Національної академії наук України Володимир Дрінфельд у співавторстві з Александером Бейлінсоном отримав престижну наукову нагороду – премію Вольфа, повідомляє портал “НАШІ” з посиланням на ZN,UA.

Премією за 2018 рік відзначено цикл їхніх робіт із алгебраїчної геометрії, теорії зображень і математичної фізики. Обоє науковців наразі працюють в Університеті Чикаго (США).

Отримані ними результати створюють геометричну модель алгебраїчної теорії, що відіграє ключову роль у теорії полів та фізичній теорії струн. Таким чином зміцнюються зв’язки між фундаментальними математикою та фізикою. Вони отримані вченими завдяки спільним дослідженням за програмою Ленглендса (широкої мережі гіпотез і доведених теорем, що зв’язують теорію представлень, теорію автоморфних форм і теорію груп Галуа).

“Результатом плідної співпраці двох математиків є виявлення глибоких зв’язків між сучасною абстрактною математикою і фізикою шляхом дослідження важливих алгебраїчних структур, що працюють у квантовій теорії поля, яка, своєю чергою, є теоретичною базою сучасної фізики елементарних частинок. Ці результати викладені авторами у книзі “Chiral algebras” і стали об’єктами численних застосувань у роботах багатьох фахівців із різних галузей”, – йдеться у повідомленні.

Відзначимо, що премію Вольфа засновано 1978 року, нею щорічно відзначають п’ять-шість діячів науки і митців. Для лауреатів-математиків, поряд із медаллю Філдса, вона є найпрестижнішою відзнакою видатних досягнень. На поточний момент цією премією нагороджено 329 науковців і митців з усього світу. Лауреати одержують нагороди особисто від президента держави Ізраїль. Церемонія нагородження відбувається в приміщенні Кнессету в Єрусалимі.

Володимир Дрінфельд народився 14 лютого 1954 року у Харкові, тривалий час працював у Фізико-технічному інституті низьких температур імені Б.І. Вєркіна НАН України. Він досягнув видатних результатів у галузі алгебраїчної геометрії над полями додатної характеристики, математичної фізики й теорії деформацій алгебраїчних структур. Ці результати лягли в основу нових розділів сучасної математичної науки – теорії модулів Дрінфельда та теорії квантових груп. 1990 року математик отримав за них Філдсівську медаль.