Бельгійський фермер розповів, чому хоче закрити успішний бізнес в Україні

Бельгійський фермер Бернар Віллем приїхав до України 1999 року. 2008 року він почав інвестувати у сільське господарство. Викупив у француза старі приміщення, які в минулому були радянськими колгоспними свинарниками, і почав розвивати ферму, пише БізнесЦензор.

Родина бельгійця вклала в цю ферму 10 років свого життя, і що найменше €1 мільйон, але зараз свій бізнес-проект вони визнають невдалим. Описати весь спектр проблем, з якими зіткнувся Бернар за ці 10 років, в одній статті просто неможливо. Але спробуємо таки розібратися.

Перш за все нам варто познайомитися із родиною, побачити ферму та дізнатися, що ж за проблеми спіткали підприємця.

Зазначимо, що дід Бернара теж був фермером, тому свою ферму він почав будувати за європейськими стандартами, продовжуючи родинну справу. Зараз велика доля у виробництві – це створення різноманітних сирів, але тут займаються й іншими видами господарства: вирощують часник, квасолю, готують джеми з місцевих ягід, які купляють в населення.

Ферма має 450 кіз, більше 40 корів, також тримають тут курей, гусей, декілька коней та віслюків. Це, напевно, найсучасніша як для українського села сімейна ферма. Працівниці тут ходять у білосніжному одязі, приймають душ перед початком роботи, тут є чисті та сучасні господарські приміщення.

Коли спілкуєшся з подружжям, розумієш, що вони живуть своєю роботою і про свою справу знають усе. В них функціонує повний цикл виробництва. Вони розводять кіз, виробляють молоко, потім з нього роблять різні види сирів. Обробляють й козячу шкіру.

Для туристів, які приїжджають з дітьми, подружжя завело віслюків. Щоб діти мали змогу кататись. Окрім того, на фермі є кози двох чистих порід – зааненські та альпійські, завезені з Франції.

В планах у Бернара було побудувати ще й ресторан з дегустації сирів, зробити маленький готель для зеленого туризму, але війна з місцевою владою поставила реалізацію цих планів під загрозу. За ці десять років хто тільки не приходив до підприємця, починаючи від пожежної служби, закінчуючи СБУ та спеціальними комісіями селищної ради.

Так за ці роки СБУшники зверталися до Головного Санітарного лікаря та Держбудконтролю щодо забруднення підприємством ґрунтів та водних джерел відходами виробництва й порушення законодавства під час реконструкції. Спеціальна комісія з району приходила на скарги мешканців, що через ферму у селищі з’явилось дуже багато мух, та що віслюк заважає спати своїми співами. Також районною адміністрацією була сформована спеціальна комісія, яка досліджувала, чи пошкоджують кози дерева на орендованій фермою території.

Фермер розповідає коротку але показову історію, як він у 2012 році зустрівся з заступником губернатора і сказав: “Я буду працювати на фермі без корупції”. Той спустив окуляри, подивився на нього декілька секунд і сказав: “Ну, давай, пробуй”. Чотири роки по тому, 2016 року, при розмові він додав: “Розумієш, ти нас псуєш зсередини”.

Родина Бернара скаржиться, що коли треба попіаритись перед керівництвом країни, перших осіб везуть саме до них, щоб показати, яка сучасна сімейна ферма працює в районі. У Бернара був і Президент України Віктор Ющенко, і міністр аграрної політики Тарас Кутовий, і деякі народні депутати.

Але коли фермер звертається з конкретною проблемою до місцевої влади, ніхто нічим допомагати не хоче. Вже багато років гостро стоїть питання оформлення документації на користування землею для обслуговування нежитлових приміщень. Сільська рада, сільський голова Іван Будзин, який, до речі, пробув на своїй посаді 4 скликання, вставляють палиці в колеса і не дають належним чином оформити землю (земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення).

Земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту. Районна адміністрація повинна надати детальний план відповідно до генерального плану. Але вона його не має, і змушує зробити детальний план території Марію, дружину фермера. Підприємці ж хочуть легально оформити землю, на якій працюють.

“Я, як європейська людина, намагаюся робити все це легально. Але місцева рада не дає такої можливості”, – розповідає Бернар.

Бельгійський інвестор вже 10 років намагається вирішити “земельне питання” чесно, не даючи хабарів. І всі 10 років чиновники знаходять причини, щоб не дати Бернару такої можливості. Безумовно, це відбивається й на поточній діяльності. У Бернара виник конфлікт з місцевою владою з багатьох питань.

Так, раніше поблизу ферми була земельна ділянка, на якій випасали кіз. Фермери просили з 2012 року надати її в оренду та зверталися щороку до місцевої влади за дозволом на право оренди. Влада відмовляла, а нещодавно цю ділянку передали новоствореному фермерському господарству під вирощування соняшника.

За “дивним” збігом обставин власником цієї новоствореної фірми виявився Юрій Дьолог, який був раніше помічником депутата Дубневича, а в цьому скликанні став помічником народного депутата Миколи Кадикала від “Народного Фронту”.

Показовим є те, що Марія як фізична особа сплачує 12% від грошової оцінки земельної ділянки, наданої їй під ОСГ площею 0,56 гектари. В той же час сусід за ту ж саму земельну ділянку площею 0,18 гектари сплачував 4% від вартості.

В грошовому виразі це невелика сума. Але більше ніхто в цьому районі не платить 12%. Чому найуспішнішого інвестора ставлять у найменш сприятливі умови? Таке ставлення є показовим і воно інвестиційний клімат країни не покращує.

Додати до цього варто й різні дрібні неприємності, на кшталт виступів селищного голови проти Бернара, тому що він нібито виступає проти громади, не дає розвиватись заводу і не підтримує створення нових робочих місць. Справа дійшла до того, що міській голова вимагає отримати дозвільні документи на право встановлення “Електропастуха”.

5 гектарів землі, на якій випасаються декілька десятків корів, огороджені парканом та спеціальним прибором, який безпечним струмом контролює випас худоби. Сільський голова вимагає, щоб Бернар отримав від селищної ради дозвіл на використання цього приладу.

На жаль, замість того, щоб допомагати інвестору, місцеві чиновники роблять все можливе, аби спочатку створити перепони, а потім допомогти їх вирішити за хабар. 

Україна є країною з величезним аграрним потенціалом. За словами самого ж Бернара, таких ферм мало б бути сотні й тисячі, як у Франції, де їх більше 2500. Але в Україні саме таких господарств дуже мало.

Єгор ФІРСОВ, БізнесЦензор

Читайте нас у Telegram: t.me/nashisvit; у Facebook: facebook.com/nashisvit; у Twitter: twitter.com/Nashsvit.