Пт. Сер 19th, 2022

“Коли не було держави, вони втримували атрибути нашої державності”, – Ірина Ключковська розповіла про аспекти співпраці з діаспорою

У світлі бурхливих подій у суспільно-політичному житті України, ім’я нашої держави все частіше з’являється у стрічках іноземних ЗМІ та обговорюється міжнародним середовищем. Ключовими залишаються лише питання, що саме говорять про Україну в різних куточках світу та хто “тримає” бренд нашої нації далеко за її межами. Про це Дивись.info розпитали у директорки Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного Університету “Львівська політехника” Ірини Ключковської.

— З початку Революції Гідності й відтоді, відколи розпочалася російсько-українська війна, яке ставлення світу до України загалом?

— Якщо маємо ілюзію, що про нас багато говорять і думають у світі, співпереживають з нами, то це велика помилка. Кожна країна зосереджена на собі, на своєму власному інтересі. Запитаймо себе: “А багато ми чули, знаємо про ситуацію в Сирії, чи співпереживаємо сирійцям?”.

Так, коли бачимо моторошні фотографії, покалічених дітей, що стікають кров’ю, ми це переживаємо. Але на цьому все закінчується. Така ж ситуація з Україною. Маємо зрозуміти – те , що робиться в Україні, це виключно наша проблема, розв’язати яку маємо ми самі власними силами. Звичайно, нам необхідні союзники, партнери. Але ми повинні добре розуміти, що всі союзники та партнери зі світу – ситуативні, вони керуються виключно своїм державним інтересом. Ми ж маємо одного-єдиного, надійного, незрадливого, який завжди з нами –  нашу українську діаспору, цих 20 мільйонів, які живуть за межами України. І понад століття історії української діаспори нас у цьому переконало.

Коли не було держави, вони втримували атрибути нашої державності, зберігаючи, розвиваючи, плекаючи наші духовні цінності у країнах свого проживання. А події, які відбулися після 2013-2014 років, Революції Гідності й початку агресії з боку Росії, ще раз нас переконали у тому, що українці, які живуть за межами України, ніколи не будуть байдужими до питань України.

Про це свідчить потужна активізація їхньої діяльності – виникнення десятків, сотень, а то й тисяч нових громадських організацій. Це й переорієнтація діяльності Світового Конґресу Українців – організаційної надбудови, яка об’єднує українські громадські організації з 53-ох країн світу.

Якщо за період президентства Януковича було прийнято рішення в СКУ зосередити свою роботу на розбудові і зміцненні своїх власних організацій за межами України,  то, без сумніву, після початку війни, яку розв’язала Російська Федерація, вектори партнерської співпраці української діаспори змінилися.

— Як активізувалася ця допомога?

—   У нашому суспільстві, на жаль, не змінилися стереотипи щодо української діаспори. Для нас українська діаспора надалі є синонімом гуманітарної допомоги. Але ж сфера діяльності наших земляків за кордоном значно ширша! Це наші народні дипломати, які працюють за межами України, перш за все вони є носіями правдивих знань про Україну в країнах свого громадянства і проживання…

До речі, зовсім недавно з’явилася інформація про те, що американський штат Массачусетс визнав Голодомор 1932-1933 років на теренах України геноцидом. Чарльз Бейкер, губернатор цього штату, проголосив березень 2018 року місяцем пам’яті Голодомору в Україні. І це лише в Америці, де визнано Голодомор геноцидом в 9 штатах, таких як Вашингтон, Вісконсин, Пенсильванія, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Мічиган.

А зовсім недавно було проголосовано  рішення у парламенті Португалії, за яким теж визнається Голодомор геноцидом. Маємо зрозуміти, що за такими рішеннями владних структур у різних країнах стоїть величезна “чорна” робота наших українців.  І дуже добре, коли є порозуміння і співпраця з нашими дипломатичними установами за кордоном. І тоді є результат.

Зараз посилилася  робота нашої діаспори проти дезінформації і фейкових новин, активізується праця з засобами масової інформації в країнах проживання, до якої долучаються провідні українські громадські організації, такі як Світовий Конґрес Українців, Світова федерація українських жіночих організацій, Конґрес Українців Канади (КУК), Об’єднання Українців Австралії.

Чого варта робота очільника СКУ Евгена Чолія, який сам працює як ціле міністерство, здійснюючи десятки й сотні перемовин з провідними міжнародними організаціями, головами іноземних держав, високопосадовцями. Українська діаспора працює у різних галузях, і гуманітарна є лише однією з них, далеко не визначальною. Вона працює і в політичній площині, лобіюючи наші питання, і в інформаційній, правдиво інформуючи суспільства в країнах проживання про події, і в економічній, проводячи форуми, залучаючи іноземні інвестиції для розвитку країни. Без сумніву, це й широкий фронт культурологічних робіт.

— А держава достатньо співпрацює з діаспорою?

— Ні, не достатньо. Проте, однозначно можу сказати і  ствердити, відслідковуючи всі ці процеси, що після 2013-2014 років відбувся певний позитивний злам, у ставленні до української діаспори. Дуже гарними сигналами є те, що, зустрічі з українськими громадами за кордоном є у робочому графіку закордонних візитів наших високопосадовців, підписано низку меморандумів, створюються спільні проекти. Держава розпочала нарешті партнерську співпрацю з діаспорою.

Світлини (2): dyvys.info

— Якщо українська діаспора, з якою після 2013-го року держава почала більше працювати, буде продовжувати у тому ж темпі, рухатись у тому напрямку, то про Україну в майбутньому, будуть говорити як про країну яку? 

— Діаспора буде працювати для України за будь-яких умов –  чи будемо ми, так би мовити, на коні, чи – під конем, бо вона нас ніколи не зраджувала. А як про нас буде говорити світ? Все залежить лише від нас, наскільки ми впораємося зі своїми внутрішніми проблемами, наскільки ефективно  зуміємо подолати корупцію, з якою ми не впоралися за 4 роки. І це наша найбільша ганьба.  І я знаю, як переживають наші діаспоряни, коли вони зустрічаються з представниками владних структур в країнах проживання, і коли мова заходить про корупцію.

Я переконана, що коли прийдуть в політику і до влади  нові люди, необтяжені  тягарем тоталітарного московського минулого, вони  все зроблять правильно. І тоді буде чим хвалитися назовні. І тоді країна, яка має колосальний внутрішній і зовнішній потенціал,  стрімко піде вперед.

Олег ГАЛІВ, Дивись.info

Нас можна знайти у Telegram: t.me/nashisvit; Facebook: facebook.com/nashisvit; Twitter: twitter.com/Nashsvit; SoundCloud: soundcloud.com/nywkkescuevg.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *