Повний локдаун та комендантська година: як цьогоріч відзначатимуть зимові свята у Німеччині

Як українці святкуватимуть Різдво та Новий рік за кордоном? Ми вже розповіли історії з Італії, Польщі та Сполучених Штатів Америки. Нині пропонуємо вирушити до Німеччини.

Сьогоднішня історія — від херсонки Ірини Шумахер, яка вже майже 14 років проживає у німецькому місті Юліх, земля Північний Рейн — Вестфалія. Жінка переїхала сюди саме у період новорічно-різдвяних свят 2007 року. Вона розповіла свою історію виданню “Кавун. City”. Далі наводимо пряму мову Ірини.

Найголовніше свято в році

Різдво для німців — головне свято року. Підготовка до його відзначення починається зазвичай ще наприкінці листопада. Тоді починають відкриватися перші різдвяні ярмарки (Weihnachtsmarkt). Тут можна придбати глінтвейн, смажені каштани, різноманітні традиційні страви.

Напередодні різдвяних свят німці намагаються якомога красивіше убрати свої оселі та вулиці яскравими вогниками, різдвяними вінками, гірляндами. Звісно, як і в усьому світі, на міській площі встановлюють ялинку.

Цей передсвятковий період називається у німців Adventszeit, дослівно — «Час пришестя». Типові для цього періоду є зелений та червоний кольори. Зелений символізує оберіг від злих духів та надію на майбутнє. Червоний — це кров, пролита Спасителем за людські гріхи та спасіння наших душ.

Німці також встановлюють на родинний стіл своєрідний вінок з ялинкових гілочок й прикріпляють до нього чотири свічки. Щонеділі треба запалити нову свічку. Так відраховують тижні до Різдва.

Ще один атрибут цього часу — Adventskalender («календар часу пришестя»). Зазвичай у ньому є 24 маленьких дверей, за кожними заховано символічний подарунок. Зазвичай — цукерки. Останні двері відкриваються на Різдво.

Такі календарі можна у готовому вигляді купити на ярмарку або ж в супермаркеті, а можна і виготовити самому — кому як зручніше.

Ще один незмінний атрибут передріздвяного періоду — запечені яблука, пряники, святковий штоллен та печиво Weihnachtsplätzchen. У кожної господині рецепт печива власний.

Також час адвенту — це період вибору та придбання подарунків для рідних та друзів. Їх складають під ялинкою та відкривають на Різдво. Якщо хочете привітати когось, хто живе далеко, — надсилаєте подарунок поштою. Зазначу, що на свята у Німеччині поштові відділення переповнені, у листонош купа роботи.

24 грудня в Німеччині — Святий вечір. Це свято для родини. Уся сім’я збирається вдома за святковим столом. Їжа зазвичай легка, без надлишку м’ясних страв. В родині мого чоловіка головною стравою, наприклад, був картопляний салат. Я замінила його на олів’є — чоловіку він прийшовся до смаку.

Після вечері віряни йдуть до церкви — на вечірню службу. Зазвичай вона починається о 10-й вечора й триває до опівночі. Хто з якихось причин не може піти до храму, може подивитися месу по телевізору. В нашій землі найзначніша, найвеличніша літургія відбувається у Кьольнському соборі.

А от 25 грудня — Різдво. Цього вечора на стіл подаються вже святкові страви: запечені коропи, індички, гуси або гомілки. В родині мого чоловіка завжди подавали кролика — цю традицію ми зберегли.

Новий рік — свято для друзів

Якщо Різдво — свято сімейне і його відзначають у родинному колі, то Новий рік святкують з друзями. На стіл також подаються святкові страви — зазвичай вже те, що люблять учасники вечірки. Дуже часто — це традиційна їжа того регіону, де відбувається застілля. Обов’язковим атрибутом в це свято на столі є брецель зі здобного тіста з цукровою посипкою або мигдальною стружкою.

На Новий рік не обов’язково збираються вдома — компаніями ідуть до клубів, ресторанів. Опівночі, звісно ж, п’ють ігристе вино, цілуються, загадують бажання. Не відмовляються й від новорічних салютів та фейєрверків. Хоча, так було до пандемії коронавірусної інфекції. Нині нові реалії диктують нові умови.

Різдво та Новий рік в умовах пандемії

Цього року різдвяні ярмарки не відкривали, а відвідування храмів обмежено. Для того, аби потрапити на службу, вірянин має попередньо записатися. А з 16-го грудня по всій країні оголосили повний локдаун. Це означає, що компаніям збиратися заборонено, на саме Різдво за столом максимум можуть зустрітися чотири особи з двох родин. Дітей до 14 років не враховують.

Також у нас введено нічний комендантський час — з 20:00 до 5:00 виходити з дому заборонено. Заборонили й салюти та фейєрверки. У нас уже закрили усі магазини, окрім продуктових. Самих жителів просять без зайвої потреби взагалі не виходити з дому.

Наші плани на святкування також цей карантин змінив. Зазвичай на свята приїжджає мій син з України — Різдво та Новий рік ми відзначаємо разом. Але цьогоріч кордони закриті, тож він приїхати до нас не зможе. Також ми не зможемо зустрітися й із друзями, тож будемо вітати одне одного через соцмережі — по Skype та різних месенджерах.

Багато літніх людей взагалі на ці свята лишаються самі — до них також не зможуть приїхати діти. Хтось — через обмеження, а хтось — аби не наражати літніх людей (а вони входять в групу ризику) на небезпеку інфікування. Це дуже сумно…

Зазначу, що в Німеччині суспільство поділилось на противників таких жорстких карантинних обмежень, та їх прихильників. Якщо останні вважають, що таким чином поширення інфекції можна обмежити, якщо не зупинити повністю, то от противники карантину заявляють, що такі заходи — це порушення прав та свобод людини. На їх думку, масштаби захворювання перебільшені, а отже і карантинні обмеження не мають бути такими жорсткими. Проте до цієї категорії здебільшого належить молодь, яка за статистикою легше переносить COVID-19.

Не пропускайте цікаві історії від українців з інших країн – долучайтесь до наших соцмереж. Попереду – ще багато цікавого.

НАШІ в Німеччині